Вони вчили літати Ту-160

29 квітня 2012 - Crok
article29.jpg

29 квітня 2012 року у колишньому військовому містечку №12 пройшло святкування 25-річчя з початку експлуатації на аеродромі «Прилуки» авіаційного комплексу Ту-160.

На святкуванні були присутні не тільки люди, які безпосередньо «вчили літати і стріляти» новітній на той час Ту-160, але й ветерани полку, які в усі часи служили тут, просто небайдужі до історії славетного 184 Гвардійського важкого бомбардувального авіаційного Полтавсько-Берлінського ордена Леніна Червонопрапорного полку дальньої авіації.

Відбулося урочисте шикування особового складу частини та ветеранів полку. Перед строєм були зачитані поздоровчі листи від військового командного складу та влади міста та району, від побратимів з дальньої авіації Білорусі. Також ветеранам, причетним до доведення до бойової готовності авіаційного комплексу Ту-160, були вручені пам’ятні грамоти. Після цього всі присутні були запрошені до зали колишнього гарнізонного будинку культури, де ветерани полку, які брали безпосередню участь у прийманні перших машин на аеродромі, остаточного їх відпрацювання та налагодження, а потім стройової служби на цих комплексах, розповідали про момент прильоту першої пари Ту-160 та свої нелегкі будні.

Ветерани 184 Гвардійського ВБАП

Цікавий факт - у різних документах вказується різна дата прильоту першої пари ТУ-160 на аеродром «Прилуки». Так от тут, у залі колишнього ГБК, завдяки ветеранам, які літали за штурвалом Ту-160 було точно встановлено, що перша пара Ту-160 приземлилась у Прилуках у суботу 25 квітня 1987 року опівдні. На приліт якихось надновітніх літаків у Прилуках очікували вже давно, і тому в той день всі, хто міг знаходитись на аеродромі, збіглися подивитись на посадку. Спостерігали звідусіль - від краю полоси для руління, зі стоянок літаків, із дахів будівель, із вершечків обвалувань на стоянках - солдати, техніки, офіцери... Видовище було незабутнє! Величні й могутні машини приземлились у Прилуках. Спеціально до цього моменту було отримано дозвіл і вперше екіпажі літаків, що прилетіли, край полоси зустрічали жінки із квітами!

Також тут же у залі було спростовано відому розповідь про те, що у перші роки експлуатації Ту-160 у Прилуках було знайдено у лісосмузі замаскований під пеньок контейнер для збирання інформації. За словами майора Івлева, який тоді відповідав за секретність, такого факту не було. Були тренувальні заходи секретників, у ході яких факт виявлення контейнеру був навчальним елементом. Мабуть це й стало
згодом поштовхом для вигадування такої «байки»! Секретність була надсуворою! Літаки на стоянці були огороджені і біля кожного з літаків був виставлений окремий вартовий! Це створювало певні незручності для техніків, які для виконання своїх обов’язків повинні вільно пересуватися стоянкою, але заходів секретності додержувались! Коли зброярами на літаку виконувались роботи із ракетами, під літаком навішувалась брезентова палатка, вхід під яку і вихід із неї кожного, хто там працював, фіксувався у спеціальному журналі секретниками... А взагалі, ніяких проблем із секретністю за час знаходження у Прилуках Ту-160 не було.

А от дійсним фактом було те, що коли на базі полку була зібрана конференція розробників комплексу, на якій був присутній головний конструктор проекту В. І. Близнюк та А. А. Туполєв, зал гарнізонного будинку культури не вміщував всіх прибулих! Адже на цей комплекс працювало близько 800 підприємств СРСР.
Ось тут люди, які експуатують Ту-160 у стройових умовах, на рівних розмовляли із розробниками, багато побажань та вимог було висловлено льотчиками та техніками.

Присутніми ветеранами був згаданий момент, коли одного разу відмовили одночасно два двигуни літака. Відразу була поставлена під питання надійність двигунів. Але після прискіпливого розбору цього випадку виявилося, що механічна частина працювала у штатному режимі, а відмовила електроніка, яка керувала двигунами. За висновками цього випадку заводом, де вироблявся блок керування двигунами, була проведена відповідна робота по підвищенню надійності електронної частини.

Взагалі, інженерами та льотчиками, що працювали із комплексом Ту-160, була відмічена чудова ергономічність нової машини, яка була в рази краща від усіх попередніх літаків, що експлуатувалися на аеродромі. Відразу було видно, що розробники дуже добре попрацювали у цьому напрямку. 

Також ми почули розповідь самого результативного «пускача» ракет, начальника розвідки 184 Гв. ВБАП майора І. М. Анісіна, який сказав, що стрільба ракетами Х-55 з борту Ту-160 велася куди більш інтенсивніше, ніж остаточно доведеними Х-22Н з борту Ту-22М3. Це було зумовлене ще й тим, що не тільки новий літак, а й ракети для нього теж проходили військове відпрацювання.

Кожний з ветеранів розповідав свій погляд на далекі вже події, свою цікаву історію, а всі разом вони могли б скласти цілу книгу. Якби тільки хтось її написав! Адже людей, які «вчили літати» Ту-160, ветеранів полку всіх часів з кожним роком стає все менше... Така нагода - зібрати багатьох ветеранів полку - буде наступного року, бо у 2013 році 184 Гвардійському важкому бомбардувальному авіаційному Полтавсько-Берлінському ордена Леніна Червонопрапорному полку дальньої авіації виповниться 75 років! Нажаль, такого полку вже не існує, він став історією!

Ветерани ділились спогадами  та обмінювались адресами та телефонами, бо з’їхались до Прилук у рідне військове містечко не тільки з України, а й з Росії, з Білорусі. Всі висловлювали сподівання, що, можливо, у Прилуках колись знову заживе військове містечко, прилетять до нас могутні сріблясті машини-птахи, люди почують над містом колись такий звичний рев авіаційних двигунів на аеродромі!

Нажаль, мушу зазначити, що Прилуки потихеньку забувають своє славетне минуле! На урочистому шикуванні було дуже мало людей, а у залі, де ветерани згадували свою важку, але цікаву службу,  взагалі окрім самих ветеранів полку були присутні одиниці.

Я якось поцікавився, що може розповісти про авіаційний полк, який 54 роки базувався у нашому місті, наш місцевий краєзнавчий музей? Там почув відповідь, що це - військова частина і вона ніякого відношення до Прилук не має, а ще у військових є певні вимоги до секретності,... і взагалі матеріалів про полк ніхто музею не надавав! Нажаль, Прилуки перетворюються на звичайнісінький райцентр...

А ввечері на плоші в/м №12 біля літака пройшов концерт та святковий феєрверк. Ось де було людно! Все було чудово, тільки от не вистачало, як це бувало у кращі часи, двох аеродромних прожекторів на різних кінцях площі. На мить навіть здалося, що у військовому містечку вирує життя як і 25-30 років тому...



Похожие статьи:

ПолітикаРозрахунок за газ, у тому числі, в рублях вигідний українським експортерам

ПолітикаУ кожного свої мультики.

ЕкономікаЦікава рихметика, яку обмозгували у Прилуках.

ОсвітаГроші не пахнуть – правда ж, пане Беркут?

КультураКультуру - в маси! На всі 100, але тільки через МБК!

Тепер ти знаєш!

Рейтинг: +2 Голосов: 2 2185 переглядів
Дмитрий # 18 травня 2012 в 12:15 0
Да, жаль. Но время не стоит на месте. По поводу концерта попытка хорошая, но дешевая и неорганизованная. На мой взгляд не сильно красиво возле сцены устраивать принятие алкогольных напитков и размещение столиков кафе. Как то все безвкусно, одна реклама Мирохи. Хотя и на том спасибо, дети были довольны:))) А людям связанным с данным комплексом БОЛЬШОЙ РЕСПЕКТ И ПОКЛОН. У самого отец в этом полку служил, знаю что это такое.:))))