184 гвардійському - 75!

27 липня у військовому містечку №12 Прилук пройшло святкування 75-річчя 184-го гвардійського Полтавсько-Берлінського ордена Леніна Червонопрапорного важкого бомбардувального авіаційного полку.

Елітний полк дальньої авіації, який пройшов славну історичну путь, мав у своїх рядах 13 героїв Радянського Союзу, виховав когорту прекрасних пілотів, штурманів, техніків - наразі вже розформований. Саме тому на обличчях ветеранів полку можна було побачити того дня засмучення.

З усіх куточків України, з Росії та Білорусі до Прилук завітали авіатори, які колись служили у прославленому полку.
Тут не було українців, росіян, білорусів, тут були однополчани!

Вже минуло більше десятка років, як військове формування, яке вважалося у СРСР найкращим серед стройових полків, пішло в історію, та добре, що є люди, для яких пам’ять про полк - не просто слова. Спонсорами святкування ювілею стали колишні однополчани гвардії капітан Анатолій Мирошниченко та гвардії капітан Сергій Варнавський.

Спеціально до свята з архіву був привезений прапор легендарної частини. Приймав шикування ветеранів полку гвардії полковник Сергій Осипов.

Приймає парад колиншій командир полку гвардії полковник С. Осипов.

На урочистій частині свята ветеранів полку привітали колишні командири полку, представники влади та зачитано вітальні адреси від Міністра оборони, начальника Генерального штабу Збройних Сил та Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил України. А представник 184 ВБАП з російської авіабази Енгельс пообіцяв, що їхній полк буде підтримувати найкращі традиції, які склалися у колишньому 184 гвардійському і висловив впевненість, що незабаром і їхній російський 184 ВБАП також стане гвардійським.

Не забули пом’янути хвилиною мовчання тих, хто не дожив до ювілейної дати, хто загинув у роки служби в полку.

Цей ветеран літав у нашому полку ще на B-25 Mitchell...

Колективне фото для історії

Також перед поважними гостями пройшли парадом військовослужбовці частини А4245. Після спільного фото на згадку біля застиглого у вічному злеті Ту-16 всі рушили до міського Будинку культури на перегляд документального фільму «Жити, щоб пам’ятати», який був створений до цієї дати. Цей фільм по праву можна назвати гідним зразком документалістики, адже фільмів, присвячених бойовому шляху окремо взятого військового формування, не так уже й багато. Цю стрічку просто треба подивитися. І в прилучан ще буде така нагода.

– Фільм бездоганний, – поділився враженнями від перегляду колишній командир полку гвардії полковник Сергій Осипов. – Останнім часом дуже рідко побачиш документальний матеріал, де б ішлося про міць нашої авіації. Добре, що показали людей і розповіли про тих, хто брав безпосередню участь в освоєнні нової техніки, у виконанні урядових завдань. Зараз ми тільки згадуємо про це… Із сумом…

Після перегляду фільму офіційні особи, ветерани полку, воїни-авіатори направилися до Пам’ятного знаку воїнам-афганцям. Адже й серед пілотів 184-го гвардійського були ті, хто на собі відчув жахи афганської війни.

Після урочистостей та перегляду фільму на учасників святкування чекав затишний зал готелю «Нафтовик», де ветерани-авіатори підняли традиційні сто грамів за своїх товаришів, за свій славний 184-й гвардійський, який вже  став історією. Нажаль...

А увечорі того дня над площею Авіаторів лунала музика, лилися пісні. Митці прилуцької сцени дарували свій талант не тільки ветеранам та мешканцям військового містечка, а й всім прилучанам. А справжньою окрасою свята став знаний в Україні квартет "Гетьман".

Із останніми словами заключної пісні в небо над військовим містечком здійнявся феєрверк.

Але все ж чогось дуже не вистачало... Згодом я зрозумів - не вистачало реву авіаційних двигунів, який час від часу накривав місто, як це було колись...

Похожие статьи:

Політика → У кожного свої мультики.

Економіка → Кієвстар і всє, всє, всє...

Політика → «Позвольте, а за чей счет этот банкет?!»

Політика → Розрахунок за газ, у тому числі, в рублях вигідний українським експортерам

Освіта → Гроші не пахнуть – правда ж, пане Беркут?