Знову про дороги, скажете ви. Так, збита і заїжджена тема. Навіть не пробирає констатація факту, що востаннє такі дороги у Прилуках були в сорок третьому. Але сьогодні я хотів сказати не про сам стан доріг, а про героїчний хід поточного ремонту.
Короткий відступ, майже з натяком на лірику. Усі місцеві добре знають фарватер прилуцьких ям. Лоцманів у автомобілях навіть не збили з толку розпиляні кратери по Київській. Ми призвичаїлися і зигзагом удачі пускали свої чотири колеса по умовних перешийках. Один столичний водій буса не був обізнаний із прилуцькою лоцією і розбив ущент усі без винятку легкосплавні диски. З коліс залишилися цілими лише запаска і кермо. Бідолаха виліз зі скаліченої машини й застиг у позі натурщика з картини «Ловець». На борту фірмового мікроавтобуса Нового телеканалу красувався напис: «Життя яскраве!». Цікавий ракурс, нічого не скажеш.
Повернімося до ремонту. У цьому році процес ямкового ремонту почався як ніколи рано. Про це навіть із гордістю заявив міський голова. Спочатку бригада «вірменів» (назвемо їх так), позичивши десь фрезу, зобразила дику стурбованість і заповзятливість, порозпилювала ями й не тільки по всій довжині вулиці Київської. Більше місяця нафрезероване дорожнє полотно ніхто не чіпав. Асфальт ніхто не вкладав через банальну його відсутність. Далі - гірше. Привезений асфальт мастирили прямо з кузова КАМАЗу у воду, пил, щебінь. Ніжно поплескуючи лопатами і мікротрамбовкою, за кілька днів перетворили ями на горби. Продовження послідувало вже без фрези. Застиглий ще на кузові асфальт закидали в існуючі ями по всій території міста. Вибірковість латання була схожа на рулетку, тобто закономірності тут годі й шукати: суцільна теорія випадкових чисел. Проілюструю це власним спостереженням. Була одна яма по вулиці Незалежності, навпроти будинку 78. Тіло асфальтного карієсу так розрослося, що водії маршруток вже не могли його об’їхати. І ось, тиждень тому, вибоїну перемогли «вірменські» ліквідатори. Приперли вантажівку свіжого асфальту та почали його випрацьовувати. Підійшовши до фахівців із закопування грошей, я поцікавився: «Чому ніхто не видув пил і бруд із дна ями?» Мені відповіли, що це було зроблено ще вранці! Дивно, рідна мені яма знаходиться під вікнами редакції, а я з семи ранку нічого не помітив. Після моєї апеляції знайшовся наплічний компресор і прямо на моїх очах зробили показовий виступ. Пустили пилюку в очі – як у прямому, так і в переносному сенсі. «А проливання гудронною сумішшю коли буде?» – знову поцікавився. «Буде!» - гордо відрапортували будівельники. Сказано – зроблено, і тут же під’їхав (увага!) бітумовоз.
Із цього моменту прошу читачів зосередитися. Що таке чайник? Відповідь напрошується єдина і правильна: це посудина з ручкою та носиком, кришкою (хоча бувають і винятки), у якій заварюють чай або кип’ятять воду. Я ніколи не думав, що чайник можна використовувати як бітумоварку. Прямо на моїх очах набитою рукою робітник акуратно обвів периметр ямки цівкою тепленької смоли. П’ять секунд - і «бітумовоз» припаркували на бордюрному камені. Жах! Але моїй ямі ще пощастило бути «обведеною чайником». На жаль, чайника на все місто не вистачить, навіть якщо підливати до нього тепленьку чорну суміш із бочки об’ємом не більше сорока літрів. І пішло-поїхало квадратно-гніздовим хаотичним методом витрушування асфальту.
Шановні, допоки? Що це робиться? Може, досить знущатися? Хто допустив цих вандалів до ремонту? Як могла ця дика бригада вихопити собі такий підряд? Не маючи жодної одиниці техніки (два чайники і три лопати у розрахунок не беруться), бригада «вірменів» виграла тендер на поточний ремонт дорожнього полотна вулиць міста. Це злочин! Хто буде нести відповідальність?
Офіційно заявляю, що у Прилуках поточний ремонт дорожнього покриття відбувається з грубим порушенням технології. У свою чергу, це призводить до нецільового використання бюджетних коштів. Останнє є підставою для порушення кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства, що використовує бюджетні кошти, та посадових осіб, котрі підписують акти прийому виконаних робіт. Відповідно до ст. 94 КПК України звертаюся до органів прокуратури з вимогою розглянути дане повідомлення і вжити всіх заходів, які передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Переконаний, що фахові й неупереджені дії прокуратури покладуть край такій злочинній безгосподарності, а винні особи обов’язково будуть притягнуті до юридичної відповідальності. Я особисто готовий надати додаткові фотодокументи, які засвідчують порушення технології проведення ремонтних робіт.
На підтвердженння своїх слів наведу витяг із посібника «Строительство и эксплуатация автомобильных дорог» під редакцією Ю.Л. Чумакова, М.:76 р. «Поврежденное покрытие вырубают, образуя «ящик» с вертикальными стенками. Ремонтируемое место тщательно очищают. Низ и края вырубки смазывают тонким слоем жидкого битума СГ – 15/25, укладывают горячую асфальтобетонную смесь. При глубине более 5 см. – в два слоя и уплотняют». Це лише коротка цитата, і я зовсім не намагався охопити нею всю технологію ремонту. Про це краще знають фахівці. Переконаний, що знають про неї і представники «вірменської» бригади. Знають, але дотримання технології не дозволить напрацювати двадцять відсотків відкату. До речі, про відкат говорять усі, навіть очільник «вірменського» загону, і це ще одна підстава для проведення детальної перевірки діяльності бригади.
У сленговому вжитку слово «чайник» трактується як людина без певного досвіду, аматор чи початківець. За своєю поведінкою «вірмени» не схожі на чайників, хлопці мають досвід, корисний тільки їм і персонально тому, хто їх запрошує.
Владислав Кіча, gradpryluky.info
Похожие статьи:
Економіка → Ложимо на совість - 2, або Кадри з фільму «Діти лейтенанта Шмідта»
--Корневой раздел-- → Прилуки знову в строю.
Економіка → Ремонти імені Беркута.
Цікаве → Добрячі дороги будували у СРСР!
