Наближається чергова річниця хрещення Київської Руси-України – 28 липня. У зв’язку з цим зрозуміла підвищена увага до релігійних питань і не зовсім ясних місць у історії християнства в Україні...
Одне з таких неясних місць - так звана "передача Київської митрополії Московському патріархату". Ось що у зв’язку з цим розповів сходознавець, перекладач, тюрколог Олесь Кульчинський на українському радіо УР-1 24 липня у передачі Павла Вольвача «Кружляння слів» :
«Павло Вольвач, ведучий програми:
- Скажи,.. те, що ти мені розповідав перед початком програми про твою... ну, можливо, сенсаційну знахідку і історичну статтю, яка невдовзі має вийти в Туреччині.
Олесь Кульчинський:
- Я думаю настав час уже про це говорити. Десь впродовж півтора роки разом з турецькими істориками тривалий час ми шукали якісь документи, які торкаються, як я її про себе охрещую, "справи 1686 року" - справи передачі Київської митрополії Московському патріархату. Власне, з того, що вже було відомо, і вже деякі науковці зі світовим іменем, як от Вадим Лурьє, вони вже зауважили, що щось в цій історії,.. справа була якась не чиста!
ПВ:
- Якась темна...
ОК:
- Да, якась доволі темна справа.
ПВ:
- Ну якщо коротко, в чому там проблема?
ОК:
- Якщо коротко, ми знайшли три нових джерела, і всі вони вказують на те, що,.. З них можна робити різні версії історичні. Але, перша версія це - щось від нас дуже суттєво приховують в цій справі. Тобто, вона якась дуже зачорнена, затемнена. Другий варіант - жодної передачі не відбувалося взагалі, з чим я можу привітати...
ПВ:
- Московській патріархії української митрополії?
ОК:
- Та, тому, що відтепер ми всі - паства Константинопольського патріарха, громадянина...
ПВ:
- Ну от якраз зараз це... іде Собор.
ОК:
- Та, громадянина сусідньої країни. Третій варіант - ок, ми помилилися і насправді передача відбулася. Ну тоді у мене запитання - чому стільки багато років не дається доступу до російських архівів, ніхто не бачив оригінальних документів передачі митрополії? Мало того - не дається доступ до архіву Фенеру! Тому, що ми звертались до архіву Фенеру, і в приватній бесіді з архіваріусом Фенеру я отримав дуже багато корисної і цікавої інформації про те, наскільки це великий архів, і про те, що роками до нього не дають дозволу.
ПВ:
- Ну,.. а я знаю,.. я знаю,.. Олесь вибач,.. я знаю,.. бо часу мало,.. у тебе після,.. навіть не оприлюднення, а тільки підходів до оприлюднення цієї інформації почалися в Туреччині, там, певні пригоди.
ОК:
- Почалися. Це були доволі цікаві пригоди. Не хотів би надто там,.. вдаватися, але, принаймні, вдячний Українському консульству, що допомогло мені акурат 1 січня добратися додому...
ПВ:
- Ну, був напад, так?
ОК:
- Так, був напад. Якимось дивним чином я отак добряче отримав по голові, коли буквально відібрало свідомість, і зник у цьому цікавому місті, але згодом віднайшовся за допомогою українського консула в Стамбулі Олександра Кучми».
