«Паспортом» Украни є карта 1613 року з назвою «Magni Ducatus Lithuaniae Caeterarumque Regionum Illi Adjacentium Exacta Descriptio...» (Велике Князівство Литовське з багатьма краями, що до нього належать, останньо описане...)У Центральному Подніпров’ї між Ржищевом та Каневом – трохи нижче Києва - позначена латиною Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur («Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом») – ось так в «паспорті» записано вперше Україну на європейській карті.
«Щодо терміну «Низ», то його адекватність не викликає сумнівів, якщо оцінювати всю охоплену картою територію з позиції Вільного [Vilna], теперішнього Вільнюсу, на той час – столиці князівства», - пише спеціалізований сайт Vkraina.com, пояснюючи, що Україна на карті і справді розташована внизу Литовського Князівства.
Другою версією – не географічною, яка позначала терени «вниз» - від тодішньої столиці, Вільнюса, - є версія, що «низом» називали всю нижню течію Дніпра, - власне, нинішні землі українського Подніпров’я.
Цікаво, що додатком до карти Великого Князівства Литовського також є мапа нижньої течії Дніпра – з довідковим матеріалом латинською мовою про українських козаків та дніпровські пороги, а також позначенням місця розташування Запорізької Січі – тоді це була Січ на Томаківці.
Автором Карти Великого Князівства Литовського є Томаш Маковський, мапа, за участі Мацея Струбіча, була створена в 1603 році. А видана – десятиліттям пізніше, дуже відомим в 17-му столітті видавцем атласів голландцем Йоаном Блау в Амстердамі, з яким пов’язують «золотий вік» голландської картографії епохи Великих географічних відкриттів. Карту видано під офіційним псевдо Блау – Віллем Янссон Блау. Гравером карти є Гессель Геррітц.
«Спонсором» карти виступив литовський князь Миколай Криштоф Радзивіл (1549-1616), якого називали Сиріткою. Він спорядив на географічну подорож і збір матеріалів для карти Томаша Маковського і Мацея Струбіча. Карта видавалась окремо починаючи з 1613 року, а вперше потрапила до атласів лише з 1630 року. Останній відомий примірник карти був виданий 1647 року.
«У 1586 році, щойно отримавши княжий стіл, Радзивіл відправив експедицію на чолі зі Струбічем дослідити землі князівства, яке на той час складалося з Польщі та більшої частини Правобережної України. Робота картографа була настільки скрупульозною та достовірною, а малюнки гравера – настільки витонченими, що карта Литви Радзивіла вважається одним із найяскравіших явищ у розвитку європейської картографії XVII ст. і залишалася основним джерелом географічних знань про регіон наступні щонайменше 150 років», - пише сайт Історична Волинь.
«Загалом, карта Радзивіла є основним добопланівським джерелом історії української картографії XVII ст. При цьому очевидно, що й Боплан використовував її у своїй роботі», - додає сайт, згадуючи автора «Опису України» Гійома ле Вассера де Боплана, який також створив прекрасні карти України, але пізніше – в середині 17-го століття.
Шедевр європейської картографії
«Карта Радзивіла є одним з найважливіших зразків європейської картографії кінця 16-го – початку 17-го століть і є одним з найвизначніших внесків у картографування цілого континенту», - вважає Баррі Лоренс Рудерман, експерт зі старовинних карт із Каліфорнії, США.
Карта охоплює терени від Балтійського моря на півночі до Брацлава на українському Поділлі на півдні, від витоків Вісли на заході до Чернігова на сході. Мапа також показує території між містами Київ, Краків, Варшава, Рига, Кьонінсберг, Гданськ, Львів (Леополіс латиною). Дуже детально зображено Київ з церквами і міським муром. Москви на карті немає.
«Карта займає дуже видне місце в європейській картографії... і була також великим кроком уперед у картографуванні земель, що входили тоді до складу Польщі», - писав у книжці «Історія польської картографії» Кароль Бучек.
На карті Великого Князівства Литовського позначено 1020 міст і сіл – лише в кордонах власне Литовського Князівства на карту нанесено 511 міст, 31 село і один монастир.
Ключова битва і перший європейський саміт
Перебування українських земель у складі Великого Кзнязівства Литовського позначилось загальною міжнаціональною, міжконфесійною і мовною толерантністю, а також двома визначними подіями, які відіграли дуже важливу роль в історії України.
«Ми не одне століття були в єдиній державі – Великому Князівстві Литовському. Згадаймо хоча б битву на Синіх Водах – це ж етапна битва була! Тоді ж теж вирішувалось, в чию сферу впливу потрапить Київ – західну чи східну!» - каже в інтерв‘ю УНІАН міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
Битва на Синіх Водах на території нинішньої Кіровоградщини відбулась між вереснем та груднем 1362 року. Внаслідок здобутої перемоги великий литовський князь Ольгерд Гедимінович відвоював у татар Київ i захоплене ними у середині 13 століття Поділля і розширив свої володіння далеко на південь у напрямку до Чорного моря, а Литовське Князівство стало найбільшою державою тогочасної Європи.
Перемога литовсько-руського війська у Синьоводській битві задовго до Куликовської битви 1380 року підірвала могутність Золотої Орди і поклала початок звільненню східнослов‘янських народів від монголо-татарської навали.
Другою визначною подією був з’їзд європейських монархів у Луцьку – тоді південній столиці Великого Князівства Литовського – у 1429 році. В ньому взяли участь майже півтора десятки князів, королів, імператорів, глав лицарських орденів тощо.
«Те, що було в історії – воно не зникає. Перший європейський саміт скликав наш великий князь Вітаутас у Луцьку», - розповідає міністр Лінкявічус. – «В історії є моменти, які не зникають, а запам’ятовуються – навіть десь у генах викарбовуються».
Нині, коли Україна знову на роздоріжжі – куди йти? на захід чи на схід? – багато хто переконаний, що іншого шляху розвитку, окрім європейського, в України, насправді, немає. Бо, рано чи пізно, Україна таки повернеться до свого європейського коріння. І європейський паспорт у неї вже є – причому, виданий 400 років тому!
«Україна географічно перебуває в Європі. І вона повинна бути в Європі і політично», - каже в інтерв‘ю УНІАН президент Литви Даля Грібаускайте. - «І ми – Європейський Союз – як відкрита родина, як європейська родина, чекаємо на всіх інших, хто належить Європі. Україна, без сумніву, і історично, і культурно, є європейською країною».
Ростислав Хотин, Брюссель 31.12.2013 17:40 unian.ua
Інтерактивна електронна копія мапи, де вперше згадується Україна – за цим посиланням.
