Дмитро Барнаш: «Ми повинні працювати на громаду»

Отже, що встиг зробити Дмитро Барнаш і які в нього плани?

– Дмитре Васильовичу, ось уже два тижні Ви фактично виконуєте обов’язки міського голови. Наскільки змінилося Ваше життя за цей час? Які висновки зробили для себе щодо такої надзвичайно відповідальної справи, як керування містом?

– Моє життя дуже й дуже змінилось. Усіх справ настільки багато, що я спершу не розумів, що й до чого. Я почав відчувати, що можу втратити зв’язок із життям міста через надмірну завантаженість паперами – встигав лише документи підписувати. Тому хочу подякувати посадовцям міської ради, які допомогли мені налагодити нормальний робочий темп. Також я взяв собі помічника на громадських засадах Ігоря Павлюченка, який допомагає вирішувати справи по культурі. Саме він разом із Артемом Аніщенком організував святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, що відбувалося біля пам’ятника Кобзарю. Вважаю, що все пройшло добре. Провести мовчазне покладання квітів – як на мене, це було б просто цинічно щодо вшанування пам’яті Шевченка, який дуже багато зробив для України.

– На останній сесії міської ради під своїм головуванням Юрій Беркут наголошував, що він завжди буде радий допомогти новому керівнику. Чи доводилося Вам звертатися за консультацією до Юрія Володимировича?

– Ні. Скажу чесно, я не просив підтримки ні в кого з попередніх керівників. Але й із їхнього боку пропозицій про допомогу не надходило. Разом з тим, в інтересах громади я відкритий для спілкування з усіма, хто працював на керівних посадах у місті.

Хочу зауважити, що нині всі керівники комунальних підприємств, служб і відділів показують свою здатність і бажання працювати. Однак, відверто кажучи, не всі з них відповідають своїм посадам, тому кадрові зміни неминучі. Є відділи чи то колективи, які прямо висловлюють своє небажання працювати з нинішніми керівниками, і я буду дослухатися до думки людей, адже вважаю, що команда має бути згуртованою, щоб належним чином робити спільну справу.

– Про які конкретно зміни можна говорити вже нині?

– Уже сьогодні можу стверджувати, що є такі галузі, які потребують докорінних змін. Наприклад, житлово-комунальне господарство, де 123 працівники отримують заробітну плату. Від оплати послуг споживачами не залишається коштів ні на матеріали, ні на повний обсяг запланованих робіт, адже податки із заробітної плати настільки високі, що з’їдають майже всі фінанси. Спробуйте розписати роботу на кожен день для 123 працівників – це ні в кого не вийде. Тому потрібно розділити ділянки робіт, віддати їх на аутсорсинг (передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду. – ред.), щоб підприємство могло зекономити. Слід зрозуміти, що керівник найманої організації половину роботи буде виконувати не ручним, а механізованим способом. Житлово-комунальна галузь від цього точно виграє, тому що замість сплати податків із заробітних плат ми навіть ПДВ повернемо. До того ж, ми будемо чітко бачити, скільки реально коштів витрачаємо на те ж саме прибирання територій, а якщо споживачі будуть незадоволені якістю виконаних робіт, то компанію-виконавця можна буде легко змінити.

Відзначу, що нині штати багатьох підприємств роздуті. Наприклад, на комунальному телебаченні – тридцять працівників. Для мене дивно, що на телебаченні, яке випускає так мало власних передач, є і замісник директора, і директор – несумісна посада з головним редактором, і касир, і чотири диктори, знову ж таки несумісні з ведучими програм… При цьому підприємство потерпає від недоотримання заробітних плат, а кадрових змін ніхто й не думає проводити.

– Чи стосуються ймовірні кадрові ротації, про які Ви говорите, популярного в наш час поняття люстрації? Якщо так, то яким чином у Прилуках відбуватиметься цей процес?

– Звісно ж, стосуються. Уже на сьогодні деякі керівники існуючих підприємств подали робочі звіти. По кожному будемо розбиратися щодо законності всіх проведених операцій. Усі виявлені факти порушень будуть передані до прокуратури для подальшого вивчення та визначення міри покарання відповідальних осіб. Особисто я не ставлю за мету будь-що знайти порушення й відправити людину за ґрати, але факти нецільового використання коштів чи шахрайства мають бути розслідувані. Це і є принцип люстрації – зміна кадрів задля руйнування напрацьованих схем відкатів, відмивання тощо. Моя позиція така: ми повинні працювати на громаду. Якщо керівник має таке ж бачення, то він повинен подати короткостроковий і довгостроковий план: на місяць, на півроку і на п’ять років, тобто як він бачить вдосконалення своєї галузі, щоб вона не тягнула коштів із бюджету та забезпечувала всі потреби прилуцького населення. Якщо ж керівник не готовий подати обґрунтований план із усіма розрахунками, то на його місце прийде інша людина зі своїм планом.

– У своєму першому виступі з трибуни сесійної зали в якості секретаря міськради Ви зауважили, що в нашому місті хабарів уже досить. Як саме надалі буде вестися боротьба з корупцією?

– Перш за все це робота з людьми. Ніхто крім людей не скаже, було запропоновано комусь якісь кошти чи ні. Не потрібно боятися – той, хто перший заявляє про корупційне діяння, той і правий. Я дуже хотів би, щоб люди, які під примусом давали хабарі, звернулися особисто до мене, написали разом зі мною заяву до органів внутрішніх справ, і цій заяві точно буде дано хід. А якщо мовчати, то ніхто хабарників не покарає. Тому приходьте – це можна вирішувати.

До речі, я дав завдання зробити електронну громадську приймальну, щоб кожен прилучанин міг не лише надати особисте звернення в міську раду, а й залишити його в електронній формі задля швидшого реагування. Крім того, працює телефон «гарячої» лінії 3-20-27, за яким можна звертатися з нагальними проблемами.

У цьому контексті хочу ще зупинитися на механізмі реагування на скарги громадян, який до цього часу функціонував приблизно так: «Ваша скарга отримана – Вам відмовлено». Ніхто навіть не виїздив на місце й не дивився, як можна вирішити ту чи іншу проблему. Віднині буде по-іншому, будемо робити все для жителів міста.

– Дмитре Васильовичу, ми всі добре пам’ятаємо слова Арсенія Яценюка про катастрофічну ситуацію з державним бюджетом. А в якому стані на сьогодні бюджетна сфера нашого міста?

–       На жаль, так само, як і в усій Україні, стан плачевний. Заборгованість за енергоносії складає більше мільйона гривень, є значна заборгованість за харчування дітей у школах, за прибирання міста, і цей список можна продовжувати. Усе, що стосується діяльності органів місцевого самоврядування, – катриджі для принтерів, папір тощо – зараз не фінансується, тому дуже скрутно. Але я телефонував у Київ, і мені пообіцяли, що все-таки будуть виділені кошти на вирівнювання бюджетних призначень. Якщо найближчим часом нам закриють хоча б енергоносії, то ми зможемо позакривати навіть статті, які мають статус незахищених. Що стосується виплати заробітних плат, то заборгованості на даний час немає.

– Як відомо, минулого тижня в Прилуки приїздив Юрій Коптєв. Чи обговорювали Ви з ним подальші плани мецената? І які загалом перспективи благоустрою міста?

– Так, ми мали з ним розмову. Юрій Вікторович пообіцяв, що все буде робитися, як і було заплановано, зокрема реконструкція вулиці Коптєва. Крім того, меценат запропонував разом добудувати першу гімназію: з його боку – матеріали, а роботу виконуємо ми. Тому я буду домовлятися з будівельними організаціями щодо здійснення такої співпраці. А в цілому я вважаю, що нам самим треба показати меценату, що ми також долучаємося до благодійності у сфері благоустрою міста. Це може бути не лише фінансова допомога – наприклад, можна організувати громадські толоки, щоб прилучани у вихідний день вийшли на прибирання. Таким чином ми дамо меценатам поштовх, вони побачать, що прилучани люблять і цінують своє місто.

Тепер що стосується прилуцьких доріг, якщо їх можна так назвати. У бюджеті закладено мільйон сімсот тисяч на ямковий ремонт, але знову ми маємо «Артміко» – вже під новою назвою, і знову будуть сумнозвісні чайники. Щоб цього не допустити, я відстоюватиму пропозицію створити місцеву компанію, яка матиме у своєму арсеналі механізми, здатні виконувати якісний ремонт доріг. А якщо до тендерів таку організацію ми не встигнемо створити, то буде залучена компанія не місцева, але така, що дасть гарантію якості щонайменше на три роки.

Також хочу наголосити, що тільки-но прийшовши на цю посаду, я заблокував виплати по кредиторській заборгованості будівельним компаніям, у тому числі – за пропозицією депутата міськради Владислава Кічі – «МПБП Стимул». Зараз триває перевірка кошторисів на предмет перевитрати коштів, буде перевірено й безпосередньо об’єкти робіт. У разі виявлення порушень компанії отримають пропозицію надати благодійну допомогу на суму перевищення витрат у вигляді ремонту певних закладів.

– На минулій сесії міської ради порушувалося питання організації виборів нового мера. Чи відома якась конкретика з цього приводу?

– До Верховної Ради подано лист, у якому повідомляється про припинення повноважень міського голови Юрія Беркута, та висловлюється прохання призначити вибори нового голови. Датою цих виборів може бути 25 травня – разом із президентськими виборами, як у Ніжині, або ж разом із виборами до Верховної Ради та місцевих рад восени, якщо такі будуть призначені. Усе залежить від рішення парламенту.

– А Ви особисто плануєте балотуватися на міського голову?

– Я не належу до людей, які рвуться до влади заради якогось прибутку. Просто мені боляче за те, що місто, на жаль, із року в рік перетворюється на руїну. Тому хотів би зробити все для того, щоб місто ожило, щоб комунальні господарства не висмоктували гроші з бюджету, щоб люди бачили, куди йдуть сплачені ними за отримані послуги кошти. Я планую брати участь у виборчих перегонах, і якщо прилучани висловлять мені довіру, зроблю все, щоб у місті було комфортно жити.

– І наостанок хотілося б почути Вашу громадянську позицію щодо подій, які зараз відбуваються в Україні та зокрема в Криму.

– Те, що коїться в Криму, – наслідок інформаційної війни з українським народом, яка ведеться не один і не два роки, а добрих років десять. Нас давно намагалися розділити, і цей план почав діяти. Як на мене, політики не все роблять задля того, щоб відстояти Крим у межах України. Ми постійно відстаємо в діях на день-два, але цього достатньо, щоб ситуація складалася не на нашу користь.

Зараз усім нам, у кого є родичі в Криму, необхідно телефонувати їм і розповідати правду: що тут немає ніяких озброєних до зубів бандерівців, що на Майдані був спротив народу, а не бойовиків-фашистів, що все, що подається російськими телеканалами нашим співвітчизникам у Криму, – неправда, що непотрібно стріляти брат у брата, чого й добивається Путін. Ми повинні об’єднатися, щоб зберегти Україну!

Спілкувався Олександр Бойко   gradpryluky.info   12.03.2014