«Мєня етот рєгіон нє інтєрєсуєт»

26 серпня 2013 - Серафим Наждак
article106.jpg

Таку відповідь дав Микола Рудьковський на приватне питання: "Чому Ви рідко відвідуєте Прилуччину?"

Ми, теж не "сукины дети", відплачуємо йому тим самим: він нас теж не цікавить. Більше того, ми наперед знали, що після виборів "наш слуга" стане найбільшим пофігістом по відношенню до нас, і що наш "безробітній слуга" стане не останнім у двадцятці найбагатших депутатів ВР. Наперед про все це знав і Беркут, і більше того, своїм підлабузництвом перед Рудьковським і особистим приниженням перед ним створював всі умови, щоб саме так і сталося. Не останню роль в цьому запланованому Беркутом фарсі мала б відіграти нагорода Рудьковському "Почесного громадянина м.Прилук", наче без цієї нагороди він не "переміг" би на виборах.

Якщо з Рудьковським все зрозуміло, і він нас не цікавить, то нас цікавить міра морального падіння "управлінської команди" міського голови в особі прилуцького виконкому, коли вони тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, приймали своє кулуарне рішення про нагородження групи номінантів – наче як той жадібний студент, що їв ковбасу під одіялом.

Розрахунок влади був на нашу беззубу реакцію, але на початку року міський суд приймає рішення, що дії виконкому були незаконні, і таким чином, нагороди були вручені з порушенням всієї процедури. Виконком не хотів визнати своєї помилки і намагається далі відстоювати свою недолугість та непрофесійність, і щоб довести всім прилучанам, що вони не даремно відпрацювали свої високі заробітні плати – подає апеляційне оскарження на рішення Прилуцького суду до Київського апеляційного адміністративного суду, засідання якого відбулося 23 липня цього року. Його ухвала перед вами, шановні читачі, скарга Виконавчого комітету Прилуцької міської ради залишилась незадоволеною, а це означає, що управлінська команда, яка на думку голови, є дуже ефективною, програла другий суд, що підтверджує право будь-якого прилучанина оскаржувати будь-які рішення виконкому, навіть будучи окремою фізичною особою.

А ще це означає, що Прилуки позбавлені трьох почесних громадян, яких Беркут фактично "підставив", аби вислужитись перед двома номінантами на нагороду – М. М. Рудьковським та В. М. Хоменком – губернатором. Ну, а третій номінант – А. К. Мирошниченко – у плазуванні Беркута перед ним не мав жодної потреби, і, будучи самодостатньою людиною, таких беркутів може пережити не одного і не двох, бо з них трьох він один продовжує свої благодійні справи, з нагородою чи без неї.

Губернатор нагороди не дуже потребує, бо те, за що йому накидав Беркут нагороду – була і його робота, а всім відомо, що за посадові обов’язки нагороди не дають, за них дають заробітну плату!

Ну а Рудьковського, який програв по Прилуччині, тепер дійсно не цікавить ні не наш регіон, ні тим більше нагорода Беркута. Я підкреслюю, не наша з вами, прилучани, нагорода, а Беркута. Цікаво, як будуть розгортатися події навколо цієї нагороди в подальшому? Київський апеляційний суд залишив право Прилуцькому виконкому звертатись до наступної інстанції – до Вищого адміністративного суду України. Казав В. Чапаєв білякам: "Врешь, не возьмешь!", – таку ж позицію, очевидно, займе і наш незборимий виконком, буде битися з судовою системою до останнього чорнобривця, хай відчують стан тих прилучан, які судяться з цим виконкомом. Статут міста вони вже переписали, і переписали заради однієї статті, яка визначає порядок представлення до нагороди Почесного громадянина. Не було б судового позову на них від автора статті, ніхто б і не переписував би Статут, але "вляпалися" вони добре, тепер зачищають свій "оперативний простір". На найближчих засіданнях ця команда виконкому буде знову проштовхувати ці перевиборчі нагороди, для них тепер обговорення серед прилучан не потрібне, достатньо рішення більшості депутатів, які плазують перед міським головою, їм достатньо 26 голосів, аби проштовхнуть будь-яке рішення.

А можливий і інший сценарій – виконком перестане судитися в силу порожнього бюджету, відомо, що поїздки юристів до Києва не безоплатні, папір, на якому пишуться апеляційні скарги виконкому – теж не дармовий, все це наші бюджетні кошти, але головне – дуже дорого для прилучан обходиться ціла плеяда радників міського голови, які замість того, щоб порадити голові не зв’язуватись із сумнівною процедурою представлення до нагороди міста окремих осіб, влаштовують конкурси найкращого чорнобривця, і такі їхні конкурси обходяться бюджету у 7 тисяч гривень заробітної плати кожному із радників, краще б вже влаштували конкурс найглибшої ями на дорогах міста.

Проте є головне, про що хочеться сказати: справа зовсім і не в номінантах на почесну нагороду, а в тому, що нас, прилучан, влада має за цілковитих дурнів, а ми, наче дурні дійсно, ковтаємо все, що вона нам підсовує під носа у вигляді зіпсованої та затхлої управлінської "баланди", починаючи від фальшивих орденів і закінчуючи поборами у пологовому відділенні.

В цій ситуації, про яку йшла мова, гідно представлена судова ланка – як місцева, так і столична. Повірте мені, якщо б мова йшла про хабар, то хто б скоріше зміг його дати – я, чи, наприклад, Рудьковський? Особливо у столиці. Просто було реальне та грубе порушення закону з боку Прилуцького виконкому. Та про що мова, навіть вони самі це розуміли і знали! Бо чому не наважилися почепити портрети Рудьковського та Хоменка на стіну у холі міської ради? Не вірю, що у них під рукою не було їхніх портретів, та з портретом Рудьковського під подушкою вони всі спали перед виборами! Влада у своїй тупості – зборима, судіться – і поборете!

Хай щастить!

Ольга Костюк

http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2696

Тепер ти знаєш!

Рейтинг: +1 Голосов: 1 674 перегляду

Немає коментарів. Ваш буде першим!