Прилукам від георгіївських стрічок, здається, не холодно і не гаряче. Можна говорити про недостатню поінформованість або про низький рівень патріотизму, але результат очевидний: якщо вийти в центр міста, стати на перехресті та почати рахувати машини, то лише до 5% із них матимуть на своїх антенах ці символи «патріотизму». Хоча з перших днів травня біля пам’ятника Тарасу Шевченку гарні дівчата у військовому ретро роздавали стрічки громадянам міста. Ця благодійна акція проходила під патронатом Анатолія Мирошниченка. Але чи багато людей знають, звідки взялася дана символіка і що вона значить?
На сьогодні чорно-жовта стрічка символізує перемогу, хоча ця символіка має досить хиткий фундамент, особливо для України. Своїм корінням вона сягає аж у XVIII століття, коли Катерина II нищила Запорізьку Січ та нагороджувала так званих «героїв», котрі відзначилися в тій різанині. Сама георгіївська стрічка була як доповнення до Ордену святого Георгія, яким був нагороджений і сам ліквідатор Січі – генерал-фельдмаршал Григорій Потьомкін. Що ж до значення кольорів, то жовтий символізував і, мабуть, досі символізує російську імперську корону, а чорний – двоголового орла.
Удруге стрічка була введена в круговерть життя нашого за часів Радянського Союзу, коли в 1943 році Сталін заснував орден Слави. Тоді її назвали гвардійською. По суті, нічого не змінилося, і, як кажуть у народі: «Ті ж яйця, тільки в профіль». Правда, замість жовтого кольору став помаранчевий.
Ще один цікавий момент присутній у цій історії. Він полягає в тому, що в 1941-45 роках такі стрічки носили переважно прибічники генерала Власова, який воював на боці Гітлера. У Червоній армії за таку символіку легко могли й розстріляти.
Утретє чорно-жовта стрічка повернулася до життя в 2005 році й знову ж таки в Росії. З ініціативи російських державних інформаційних агентств та російських провладних молодіжних рухів «Студентська громада», «Наші» та інших була започаткована громадська акція з роздачі символічних стрічок, присвячена святкуванню Дня Перемоги. Як говорять самі організатори, головною метою акції «…стало прагнення будь-якою ціною не дати забути новим поколінням, хто і якою ціною виграв найстрашнішу війну минулого століття, чиїми спадкоємцями ми залишаємося, чим і ким повинні пишатися, про кого пам’ятати».
В Україні думки на рахунок стрічок різко розділяються. І кордоном цього поділу є старий дід Дніпро, який також бере свій початок у Росії. Західна частина країни різко відмовляється від цієї акції. Ось слова з одного сайту, який носить веселу назву «Кампот. Кам’янець патріотичний»: «А ти коли-небудь думав про значення цієї стрічки? А ти знаєш, що в роки 2-ої Світової війни її давали лише москалям, які служили німцям?». На сході ж України, навпаки, стрічку носять, я сказав би, навіть із гордістю.
Олексій Паляничка gradpryluky.info
