Семимильними кроками... назад! У 90-ті...

25 вересня 2012 - Серафим Наждак
article63.jpg

Хотіли як краще - зробили як завжди! Саме так у нас знову й знову робиться економічне «покращення життя»... Одна із сторін цього «покращення» - намагання заробити на валюті...

Настав час нових передвиборчих перегонів! І владі  треба показувати виконання своїх передвиборчих обіцянок, своє грамотне й професійне керування економікою, якісь досягнення. А показувати нічого! Із обіцянками й "покращенням життя вже сьогодні" - якось не склалося. Та й як не намагалося статистичне відомство "намалювати" ріст економіки України, як не нахвалював себе наш уряд на чолі із головою партії регіонів, а все ж таки на початок осені вимушені були сказати - економіка котиться під укіс.

Робити нічого, треба вигадати якісь економічні милиці для української економіки, що закульгала на обидві ноги. Довго велосипеда не вигадували, пішли вже торованими шляхами, один із яких - ігри із валютним обмінним курсом, які вже добре нам, українцям, знайомі. Нам також знайоме те, що кожна така гра виливається у подорожчання та дефіцит валюти. Але влада на цей раз пішла далі - вирішила зробити "фінт ушамі" із важковимовною назвою - дедоларизація економіки. Простими словами - "зажали" валюту! Тобто, на словах неначе нічого не змінилося, навіть десь на рівні президента були громи й блискавки - розберуся, чого це проблеми із валютою. Та, як ми знаємо, наш президент балакати вміє добре...

Невеличка замальовка із нашого буденного життя. Якось я позичив у родича деяку суму у "вічнозелених президентах". На момент позичання ніяких проблем із обміном валюти не було видно й на горизонті, тому у мене й не виникало ніяких сумнівів щодо повернення грошей. Але... Час повернення співпав із передвиборчими процесами.

Захожу вчора до філії банку, що розташована якраз у самісінькому центрі Прилук. Людей у касі немає, якійсь дядько переді мною якраз обмінює добрячу пачку доларів на гривні. Я відразу ж за ним підхожу до касира, питаю, чи є у них долари, мені купити? На що касирка не моргнувши глазом відповідає - нема! На резонне зауваження, що ось тільки но переді мною дядько продав долари, касирка коротко й роздратовано повторила - нема! Я у дуже "стриманій" формі сказав все, що я думаю про цей банк і вийшов на вулицю. Тут у голові майнула думка - 90-ті роки! Біля банків стоять цінники із зазначеними курсами, але валюту не купити...

Але ж пройшло більше десяти років! Та по всьому видно, що для нашої держави це зовсім нічого не значить! Знову ми повертаємося у лихі 90-ті... Я дістав із кишені мобільника і знайшов у ньому телефон одного хорошого знайомого, який записаний під написом - Валюта. Зателефонувавши коротко нагадав про себе, запитав - долари купити є? На тому кінці бадьорий голос відповів: «Які проблеми!? Скільки?»   

Тепер ти знаєш!

Рейтинг: 0 Голосов: 0 915 переглядів

Немає коментарів. Ваш буде першим!