Останнім часом у різних наших начальників і, особливо, начальничків з’явилася мода виявляти свою любов до держави, а скоріше до своїх ще вищих бюрократів за допомогою різних "акцій". Ну згадаємо хоча б часи перед виборами: робилися якісь різні роботи, ремонти за державний кошт, але до будь-якого такого ремонту виявлялася зненацька "причетна" якась особа, яка хотіла виставити цю справу як власну заслугу.
Не відстають від такої "моди" і у Прилуках. Тут вигадали загальноміську акцію «Подаруй місту лавочку». Ось велика цитата від мера міста Юрія Беркута: «Усе це не для мене особисто, депутатів чи посадовців міської ради – це для прилучан, для міста, в якому всі ми живемо. І я не розумію тих, хто сьогодні зчиняє галас навколо нової загальноміської акції «Подаруй місту лавочку». Участь в акції абсолютно добровільна. Вона має йти від щирого серця. І ті, хто візьмуть у ній участь, лише проявлять справжню, непідробну любов до рідного міста і доведуть, що здатні допомагати в його благоустрої.
Такі акції реалізовувалися в інших містах, зокрема в Бєлгороді і Глухові. До речі, успішно й результативно. Я впевнений, що прилучани з розумінням поставляться до ідеї облаштування місць відпочинку лавочками і по можливості зроблять такий подарунок рідному місту, адже у виявленні своєї любові до Прилук ми всі маємо рівнятися на наших меценатів-благодійників Юрія Коптєва, Анатолія Мирошниченка та Миколу Рудьковського і разом з ними створювати позитивний імідж міста. Виявив бажання долучитися до акції і Прилуцький осередок Чернігівського земляцтва в Києві.
Можливо, хтось не зрозумів суті акції «Подаруй місту лавочку», можливо, хтось з інших причин не бажає долучитися до акції, але наголошую ще раз, що це справа добровільна… Як і любов до рідного міста. А Прилуки все одно будуть одним з найкращих міст в Україні».
Що ж, добра справа. До того ж, за словами мера - абсолютно добровільна! Та чомусь прилучани не схвалюють її. І тому отримали праведне обурення мера міста. Але ось декілька фактів, зокрема від освітян міста. До них ця ініціатива надійшла від міського відділу освіти. Воно б все й добре, якби не спосіб проведення цієї акції. А він, як останнім часом це робиться, добровільно-примусовий! Тобто, ініціатор вигадав, а виконувати і - увага! - оплачувати цю акцію доводиться працівникам освіти і дітям, фактично ж - батькам дітей, які навчаються у закладах освіти міста.
Можна заперечити - не хочеш, не приєднуйся! Але! Ви де-небудь бачили у освітній галузі Прилук вчителя, чи вихователя, чи простого робітника, які б висловились проти свого директора чи завуча? Звісно, що таких не знаходиться, бо виступити проти "ініціативи" міського начальства - значить автоматично підписати собі "вовчого квитка"!
На підтвердження моїх слів скажу, що про цю "акцію" зі мною мало хто з освітян захотів балакать, в основному відбувалися загальними фразами, які нічого не значать. Люди просто бояться, що у разі висловлювання негативної думки про цю "акцію" їх почнуть "кошмарити" чи просто виженуть з роботи! А ті, хто щось і повідомив, наполегливо просили ні в якому разі не розголошувати їх прізвища! Так що місцеві освітні начальники можуть радіти - вони залякали своїх підлеглих надійно!
Але, на відміну від дорослих, діти та їх батьки, ті, що посміливіше, розповідають все. З їх слів виходить, що школи начебто вирішують самі, скільки і яких лавочок будуть купувати. Була названа різна їх вартість - і 2000 грн, і 4000 грн. Так наприклад, вдалося дізнатись, що школа №1 на ці сумнозвісні лавочки здавала кошти у таких розмірах: всі по 10 грн, випускні класи - по 15. Скільки збирали вчителі - невідомо, але ж ніяк не менше 15 грн з людини. Школа №2 збирала по 6 грн, школа №5 збирала по 6 грн, бо розраховують на 1 лавочку за 4000 грн. Школа №7 - у перших класах сдавали по 10 грн. Школа №9 збирала по 5 грн в молодших класах, інші - більше. Школа №14 вирішила, що треба 3 лавочки, начебто по 2000 грн - одна від батьків, одна від випускників, одна від педколективу... Дошкільні навчальні заклади теж здавали, зокрема була названа цифра 10 грн з особи.
Я згоден, що викладені вище факти можуть бути дещо неточними. Може десь подробиці цієї "акції" і розголошувались, але з усього видно - розголошувались так, щоб про них мало хто знав. Зі сказаного батьками та дітьми можна зробити такий висновок: ніхто толком не знає, скільки коштує вся та "радість", яка зненацька залізла до кишені людей.
Виникає питання - чому такій різнобій у сумах, що збирають у школах? Чому, якщо вже й вирішили збирати гроші, не пояснили батькам чому саме така а не інша сума? Чому освітяни та деякі батькі бояться розповідати правду про ці побори? Чому, якщо це дійсно добровільна акція, вона була спущена на голови освітян та дітей згори? Чому,.. чому,.. чому...
На запитання, на кого розповсюджується акція в освітніх установах, відповідала Тетяна Клименко, (наведено у статті "Головоломка з лавочками" на сайті gradpryluky.inf): "Вона розповсюджується на випускників, але вони здають кошти лише з власної ініціативи: ніхто не має права вимагати в них ці кошти. А також вона стосується педагогічних працівників, яких у нашому місті 926. Можна ж поставити лавочку: «Від педагогічних працівників міста»?! Вона коштує від 2 до 4 тисяч гривень."
Та як бачимо, про добровільність у школах і ДНЗ немає й мови. Чому ця "добровільність" у наказному порядку? Батькам набридло, що всякі "прогіби" нашого освітнього начальства перед мером доводиться оплачувати звичайним прилучанам із сімейного бюджету, який останніми часами завдяки постійному економічному "пакращенню" від регіональної "команди проффесіоналів" і так "співає романси"!
Виходить дуже хитро - ми, влада, придумали, ви, прилучани, платіть, а ми за ваш рахунок потім повісимо собі на груди ордени-медалі, будемо красуватись перед об’єктивами запопадливих журналістів каналу "ТБ-Прилуки" і красномовно розповідати вам же, прилучани, у програмі "Запитай у влади" (яку чомусь завжди веде особисто директор! комунального телебачення) про свою любов до прилучан і турботу про Прилуки!
Ось відповідь на питання нашого напівшановного мера, чому у місті зчинився "галас навколо нової загальноміської акції ". Про інші подробиці він може довідатись безпосередньо від Тетяни Клименко. Чи зробить Беркут висновки? Це залежить від нього.
Також, розмовляючи із знайомими на вулицях міста, я довідався, що освітяни, нажаль, не єдині, хто опинився у такому становищі...
