Більше і влучніше

24 квітня 2013 - Серафим Наждак
article96.jpg

Дві редакції місцевих газет - «В двух словах» і «Град прилуки» - прийняли рішення про об’єднання матеріальних і творчих ресурсів для випуску однієї газети. Такий формат вийшов сьогодні.
 

Це не жарт і не редакторська помилка. Повірте, у друкарні ніхто не переплутав фотопластини для офсетного друку. Дві редакції місцевих газет прийняли рішення про об’єднання матеріальних і творчих ресурсів для випуску однієї газети. Такий формат, який вийшов сьогодні, швидше за все є робочим варіантом. А щоб шанувальники газет «В двух словах» і «Град Прилуки» змогли впізнати нас із першого погляду, редакції вирішили зберегти в назві та дизайні екстер’єр, що був притаманний кожному друкованому ЗМІ. Теж не випадково, що номер свідоцтва про реєстрацію у реквізитах вказаний градівський. Вочевидь, що для того, аби були дотримані юридичні аспекти, необхідно буде укласти угоду про правонаступництво видання газети «В двух словах» на базі редакції «Града». Але це вже деталі, якими я не хотів би обтяжувати читачів і шанувальників двох газет. Форма лише незначною мірою визначає зміст, а от про нього хотілося б сказати більше.
 

«В двух словах» – одна з перших газет, що з’явилась у Прилуках. Історія видання досить солідна. Без малого двадцять років «В двух словах» мала постійну читацьку аудиторію. Мені відомі випадки, коли прилучани з найпершого випуску зберігали всі номери, роблячи при цьому бібліотечну підшивку. Без перебільшення можна сказати, що новітня історія незалежної України в контексті міських подій знайшла своє відображення на шпальтах «В двух словах». Лише подумайте: рік видання – 1994-й. Інфляція, невизначеність, «кравчучки», повальне безробіття, поїздки в Москву із м’ясом і на заробітки, рекет, бандитизм. А хтось у ті роки взявся за видання газети, коли перспектива капіталізації такого бізнесу була не надто оптимістичною. Це вже згодом почали виходити інші газети, які за мету ставили збільшення тиражу за рахунок реклами та безкоштовних оголошень. Зрозуміло, що й матеріального зиску від такого підходу засновники змогли отримувати набагато більше. Газета «В двух словах» не пішла таким шляхом і не знівелювала своє обличчя, перетворившись на рекламний постер. Практика показала, що в матеріальному плані це була помилка, але жодним чином це не було неправильним рішенням по відношенню до читача. Можливо, саме через таке визначення пріоритетів вибір читача залишився за газетою «В двух словах».
 

Про «Град» мені важко говорити об’єктивно, виною цьому є інсайдерська упередженість. Досвід видання налічує без малого дванадцять років – підлітковий вік, порівнюючи з молодістю колег. У чому «Град» схожий на наших друзів по ремеслу, так це в тому, що головною ідеєю наповнення газети завжди слугувала інформаційність, а реклама й оголошення були і залишалися вторинними. Відмінність, якщо вона суттєва, полягала в тому, що «Град Прилуки» завжди себе позиціював як видання виключно україномовне. Хотілося б, щоб у спільному проекті така мовна політика збереглася й надалі. Але не буду категоричним. Вирішальним голосом у даному випадку буде читацька позиція.
 

Окремо хочу звернутися до передплатників газети «В двух словах». Вже з цього дня ви будете отримувати зовсім іншу газету. Визначення, що краще ворог хорошого, в даному випадку буде недоречним. Я переконаний і впевнений, що спільними зусиллями рідної вам газети і нової для вас ми зможемо зробити достойний продукт, який буде вартий ваших сподівань.
 

Об’єднання – це завжди краще, ніж поділ чи подрібнення. Тим паче, що такий хибний тренд ми спостерігаємо в політичному житті країни. Декларований статус об’єднаної опозиції так і залишається лише декларацією. З трьох гетьманів ніколи не вийде одного, а якщо і вийде, то інші два не підставлять йому свого плеча, скоріше навпаки. Не хотілося б говорити про політику, але без неї ніяк. Проектуючи це на наші Прилуки, можна зрозуміти, що це просто неоране поле. Взяти хоча б нашу раду, точніше її убогу більшість із «економістом» мером укупі. Знову вірмени вийшли на дороги – суцільне дежавю… З реманентів і механізмів залишаються незмінні атрибути: чайник, віник і дрючок із ганчіркою. Відкатна гармата заряджена купюрами крупного номіналу. Постріл, читай жменя холодного гудрону зі сміттям у прилуцькі ями, і кишеня богопомазаного очільника наповнюється «сребрениками». І так без кінця і, головне, без кари та натяку на сумління. «Ложимо на совість», – писав колись «Град». Переконаний, що тепер ми зможемо написати ще більше і влучніше. Ми об’єднали свої зусилля. Приєднуйтесь до нас, наші читачі.
Наостанок експромт:
Про град не скажеш в двох словах.
Удвох ми скажемо про місто!

Залишайтеся з нами.

З повагою,
директор ВК «Редакція газети «Град Прилуки»
Владислав Кіча

Тепер ти знаєш!

Рейтинг: 0 Голосов: 0 730 переглядів

Немає коментарів. Ваш буде першим!